Вінниця законтрактувала неймовірно дешеві фпв-дрони для ЗСУ на 43 млн: це зрада чи перемога? Мерія Вінниці протендерила крупну закупівлю 4 тисяч фпв-дронів. Згідно техзавдання – нічого воєнного.

Звичайна десятидюймова одноразка на 2,5 кілограми з батарейкою на 12 км польоту без оптоволокна і штучноінтелектних наворотів. Але мені здалось, що вийшло якось занадто дешево – 10 700 грн за дрон. Очікувана ціна оптової закупівлі була на рівні 14 500, що приблизно вписується в ринок.

Фото до матеріалу: НАШІ ГРОШІ – Вінниця законтрактувала неймовірно дешеві фпв-дрони для ЗСУ на 43 млн: це зрада чи перемога?

На маркетплейсах відомі виробники пропонують по роздрібній ціні від 16 тисяч. Та ще й не зміг нагуглити дрон «ХХ10» від фірми, заснованої викладачем одного з навчальних закладів Повітряних Сил України. Тому питання таке: це нормальна історія?

Не вийде так, що Вінниця на відкритих торгах купила за купу грошей якогось ноунейма, якого військові не знатимуть куди тулити і допилюватимуть за свої гроші, чи просто залишать на складі як непотрібне? Бо хоч у контракті передбачена постоплата 30 днів, але це ж не означає, що у разі скарг військових замовник не заплатить.

Фото до матеріалу: НАШІ ГРОШІ – Вінниця законтрактувала неймовірно дешеві фпв-дрони для ЗСУ на 43 млн: це зрада чи перемога?

У контракті немає відповідної санкції. З іншого боку: це може бути історія про те, що відомі виробники просто не хочуть знижувати свої ціни, бо їх ніхто не примушує, оскільки велетенські військові контракти насправді укладаються без жодних відкритих торгів? І тому через відсутність конкурентного тиску не хочуть здешевляти свій мас-маркет, що приносить мільярдні маржі?

Я справді не в курсі, але останнім часом дуже багато чую про розквіт якихось постачальників, про яких ніколи раніше не чув, але які отримують великі замовлення в різних куточках мультимільярдної військової системи. Яка з певних причин є непрозорою. Але настільки непрозорою, що породжує питання чи все там нормально.

Чи не продовжують там купувати шо попало по дурних цінах? Блог від: Юрій Ніколов